Відгуки

ЛИСТ-ВІТАННЯ

 

Голові Організаційного комітету

Всеукраїнського (ХІVВсекримського) конкурсу учнівської та студентської

  творчості імені Марії Фішер-Слиж “Змагаймось за нове життя!”

Заслуженому вчителю України Тетяні Миколаївні Захаровій.

 

Високоповажні організатори і члени журі!

Вельмишановні учасники та гості свята!

 

  Прийміть щиросердні вітання з нагоди 147-ї річниці від дня народження Лесі Українки і відкриття ІV Всеукраїнського (ХІV Всекримського) конкурсу імені Марії Фішер-Слиж “Змагаймось за нове життя!” у місті Полтаві.

  Сто тридцять літ тому Поетеса ступила на кримську землю. Тут вона знайшла співзвучний власній душі стан у природі, а народжені її волелюбним натхненням твори, увійшли до золотого фонду української та світової літератури.

  Усім своїм життям, всією своєю працею велика Українка показувала, що значить любити Батьківщину. Бо була патріоткою. І теж великою.

  Наша сучасниця Ліна Костенко сказала “Леся Українка була керманичем, який вів корабель української культури морем культури світової”.

  Ми пишаємося тим, що саме наша незабутня сестра, канадська українка з Коломиї, - доктор Марія Фішер-Слиж, стояла біля витоків відомого в національній культурі Конкурсу присвяченого неповторній Лесі Українці.

 Пані Марія з великою радістю ділилася своєю любов’ю до Батьківщини і з’єднувала серця нашого багатостраждального, але щасливого на таку молодь як наша, народу України.       

 Дозвольте передати від імені нашої численної родини найщиріші вітання учасникам творчого змагання, наставникам, вчителям, всім-всім хто допомагав українській молоді проявити свої таланти і відкрити нові творчі особистості на неозорому     небокраї національної культури.

 

З любов’ю, шаною та вдячністю,

Марія Шподар, Володимир Слиж та уся наша численна родина в Україні та на поселеннях.  місто Коломия, 19 січня 2018 року. Марія Шподар (03433) 2 53 60.

***

Надія Петрівна Пилипенко

(вчитель української мови та літератури зі «Школи майбутнього» міста Ялти (2012р.)

 - «Бережіть собори своїх душ... Ці слова Олеся Гончара спадають на думку, коли стаєш учасником конкурсу учнівської та студентської творчості «Змагаймось за нове життя!». Це не просто свято, а відродження душі, відродження величного Українського Слова, Нації. Тут об’єдналися всі види мистецтва: живопис, поезія, драматургія. Людське життя коротке, а мистецтво – вічне. Ми часто чуємо цей вислів. Та тільки беручи участь у таких конкурсах, відчуваєш, що справді невмирущі слова Лесі Українки з п’єси «Лісова пісня»: «Ні! Я жива, Я буду вічно жити, Я маю в серці те, що не вмирає!». Спасибі творчим і талановитим людям, що в наш непростий час намагаються зберегти «собори дитячих душ», які будуть бачити зорі у калюжах буденності.

***

Зарема Бекірова

Так! Я буду
 крізь сльози сміятись, 
 Серед лиха співати пісні, 
 Без надії таки сподіватись, 
 Буду жити! 
 Геть думи сумні! 
З цими рядками в мене асоціюється геніальна поетеса Леся Українка. Цими рядками вона промовляє до нас з тих далеких часів, що не можна здаватися, треба жити, боротися, процвітати. Співати, сміятися і, незважаючи ні на що, – сподіватися і вірити. Тяжко хворіючи, Леся не здавалася - прагнула радіти життю, намагалася бути бадьорою. Для мене Леся – образ сильної, мужньої жінки, якій довелося подолати немало незгод.
Вона стільки залишила майбутнім поколінням, що, можливо, жодна здорова фізично людина не здатна стільки створити й подарувати нащадкам...

 ***

Олександр Польченко

(актор, режисер, ведучий українських програм «ДТРК Крим»)

Уже у 2013 році після підбиття підсумків результатів конкурсу постало питання , що його треба виводити на Всеукраїнський рівень, бо у Криму в Лесиному конкурсі на той момент брали участь не тільки кримчани, а учні з Луганська, Донецька, Харкова та ще кількох областей України. Пам’ятаю, що у 2013 році актова зала центрального корпусу Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського не могла вмістити всіх бажаючих, яких було близько 600 чоловік.

Конкурс імені Лесі Українки має жити й об’єднувати дітей усієї України в "Змаганні за нове життя!"…